борвій

БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Н заст. (сильна руйнівна буря — звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Н розм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, — звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). — Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.

ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕР рідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́К рідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Й поет. (сильний); ПОЗЕ́МКА (ПОЗЕ́МОК) (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКО діал., СІ́ВЕР діал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило — вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борвій — борві́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. борвій — Буревій, БУРЯ, гураґан, шуря-буря. Словник синонімів Караванського
  3. борвій — Ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Не рвися, коню мій, не рвись Шаблюко-жалко, Спаде громами, як борвій, і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. борвій — -ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. борвій — БОРВІ́Й, ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Стрічалися нам .. Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Коли ж зненацька налетить борвій, Він [дуб] спереду стоїть, як вартовий, Уп'явши в ґрунт коріння вузлувате (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. борвій — див. вітер Словник синонімів Вусика
  7. борвій — Бо́рвій, бо́рвію, -вієві (вітер) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. борвій — БОРВІ́Й, ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Стрічалися нам.. Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Л. Укр., І, 1951, 151); Коли ж зненацька налетить борвій. Він [дуб] спереду стоїть, як вартовий, Уп’явши в грунт коріння вузлувате (Перв. Словник української мови в 11 томах
  9. борвій — Борвій, -вія м. Сильный вѣтеръ, буря, ураганъ. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом). Дещо. (4-те вид.), 91. Словник української мови Грінченка