1. Гірничий енциклопедичний словник

брукіт

Брукит — brookite — Brookit — мінерал класу оксидів та гідроксидів, одна з трьох природних поліморфних модифікацій рутилу. Склад: TiO2. Переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Тв. 6,0-6,5. Густина 3,9-4,1. Блиск металічний, алмазний. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брукіт — брукі́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. брукіт — -у, ч. Мінерал підкласу простих окислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брукіт — БРУКІ́Т, у, ч. Мінерал, оксид титану. Жовтувате, рівномірно розподілене забарвлення кристалів брукіту з Полярного Уралу зумовлене оксидними сполуками заліза (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. брукіт — брукі́т мінерал класу окисів та гідроокисів, переважно жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового білила. Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука. Словник іншомовних слів Мельничука