бурштин

Янтарь — amber, karabe, saka(l), kahruba — *Bernstein — природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев. Склад: С40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Колір жовтий, червоно-коричневий. Блиск смоляний. Зустрічається у вигляді зерен, жовен і пластин розміром від дек. мм до 50 см. Часто прозорий, колір переважно жовтий (сукциніт), оранжевий до вишнево-червоного (руменіт, бірміт), відомі восковий ("бастард") і молочно-білий ("кістяний") Б. Т-ра плавлення 250-300ОС, легко згоряє. Б. має органічне (рослинне) походження: смоли пер. хвойних дерев в процесі фосилізації зазнавали окиснення і полімеризації з утворенням абієтинової і інш. органіч. к-т, частково сукцинітової. На стадії катагенезу Б. ущільнюється і набуває більш темного забарвлення (руменіт, бірміт). Пром. значення мають г.ч. вторинні розсипні прибережно-морські родовища. В Україні у відкладах палеогену та неогену є в Рівненській, Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях. За кордоном відомі родов. Б. у Примор’ї, Італії, Польщі, Бірмі, Канаді, США, Домініканській Республіці, Мексиці. Розрізняють Б. апеннінський, Б. істрійський, Б. канадський, Б. мексиканський, Б. моравський, Б. сіцілійський, Б. швейцарський, Б. японський та інш. Використовується як виробне каміння, кращі зразки — як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний матеріал. Те саме, що і янтар.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурштин — -у, ч. 1》 Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо; янтар. 2》 Виріб з цієї смоли. 3》 перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурштин — БУРШТИ́Н, у, ч. 1. Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків), що використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння і т. ін.; янтар. Знаходив застосування в медичній практиці і бурштин (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  3. Бурштин — Буршти́н іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. бурштин — буршти́н: ◊ чи́стий як буршти́н → чистий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бурштин — Природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев; жовтий, коричневий, червонавий; використовується для виготовлення біжутерії та ін. оздоблювальних предметів; в Україні — Ровенська, Київська, Житомирська, Львівська, Харківська обл. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бурштин — БУРШТИ́Н, ЯНТА́Р. Бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра (О. Воропай); Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  7. бурштин — Буршти́н, -ну, -нові; -ти́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бурштин — БУРШТИ́Н, у, ч. Те саме, що янта́р. Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками… та чого у неї не було! (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів... Словник української мови в 11 томах
  9. бурштин — Бурштин, -ну м. Янтарь. Желех. Словник української мови Грінченка