1. Словник української мови у 20 томах

бурштин

БУРШТИ́Н, у, ч.

1. Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків), що використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння і т. ін.; янтар.

Знаходив застосування в медичній практиці і бурштин (з наук.-попул. літ.);

Охоче носили модниці протягом віків намисто з бурштину (із журн.);

* У порівн. Чиста рідина світиться проти свічки, як бурштин, золотистими переливами (П. Колесник);

Марія поверталася додому знеможена, але золота, наче вилита з бурштину (В. Яворівський).

2. Виріб із цієї смоли.

Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками... та чого у неї не було! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів, рубінів (З. Тулуб).

3. перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу.

Підводна красуня косу має чистого золота, очі найкращі агати, тіло барви бурштину (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурштин — Янтарь — amber, karabe, saka(l), kahruba — *Bernstein — природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев. Склад: С40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Гірничий енциклопедичний словник
  2. бурштин — -у, ч. 1》 Скам'яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо; янтар. 2》 Виріб з цієї смоли. 3》 перен. Те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Бурштин — Буршти́н іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. бурштин — буршти́н: ◊ чи́стий як буршти́н → чистий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бурштин — Природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев; жовтий, коричневий, червонавий; використовується для виготовлення біжутерії та ін. оздоблювальних предметів; в Україні — Ровенська, Київська, Житомирська, Львівська, Харківська обл. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бурштин — БУРШТИ́Н, ЯНТА́Р. Бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра (О. Воропай); Яблуко лежить передо мною — Світле, аж прозоре, мов янтар (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  7. бурштин — Буршти́н, -ну, -нові; -ти́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бурштин — БУРШТИ́Н, у, ч. Те саме, що янта́р. Хрестів усяких, дукатів.., бурштинів разками… та чого у неї не було! (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів, коралів... Словник української мови в 11 томах
  9. бурштин — Бурштин, -ну м. Янтарь. Желех. Словник української мови Грінченка