виклинювання
Выклинивание — thinning, wedging out, pinching out, feathering-out of layer — *Auskeilen, Auskeilung — поступове або різке зменшення потужності пласта чи покладу за простяганням до повного його зникнення. Причини В.: первинні — стратиграфічні (змив перед відкладенням верхнього пласта), вторинні — тектонічні (розтяг, витискання тощо).
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виклинювання — -я, с. Дія за знач. виклинюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виклинювання — ВИКЛИ́НЮВАННЯ, я, с., геол. Стан за знач. викли́нюватися. Поклади важкої нафти і бітуму пов'язані із зонами виклинювання крейдових пісковиків (з наук. літ.); Виклинювання в північно-східному напрямку визначає межі гідродинамічного впливу Карпат на прилеглі території (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах