виклинювання

ВИКЛИ́НЮВАННЯ, я, с., геол.

Стан за знач. викли́нюватися.

Поклади важкої нафти і бітуму пов'язані із зонами виклинювання крейдових пісковиків (з наук. літ.);

Виклинювання в північно-східному напрямку визначає межі гідродинамічного впливу Карпат на прилеглі території (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклинювання — Выклинивание — thinning, wedging out, pinching out, feathering-out of layer — *Auskeilen, Auskeilung — поступове або різке зменшення потужності пласта чи покладу за простяганням до повного його зникнення. Причини... Гірничий енциклопедичний словник
  2. виклинювання — -я, с. Дія за знач. виклинюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови