вимірювання

Измерение — measurement — Messung — дія, знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею виміру за допомогою спеціальних технічних засобів. У більшості випадків вимірювання — це багаторазове спостереження величини, що вимірюється. При цьому одержують групу значень, які необхідно сумісно обробити для одержання результату. Виправлений результат вимірювання одержують шляхом виключення систематичних похибок. Остаточний результат отримують після виключення всіх похибок вимірювання. Якість результатів В. характеризується надійністю, правильністю і точністю. Існують три складові частини загальної похибки В. і відповідні їм показники якості результатів В.: грубі, систематичні і випадкові похибки. Відсутність грубих похибок (промахів) характеризує надійність результатів і досягається організацією В. Виключення систематичних похибок характеризує правильність результатів і досягається за допомогою введення спеціальних коефіцієнтів або поправок. Випадкові похибки є неминучими, а їх величини і закон розподілу характеризують точність результатів В.

В. класифікують: — за характеристиками точності – на В. однакової та неоднакової точності; — за числом вимірювань у ряді вимірювань – на разові та багаторазові; — за характером В. – на статичні та динамічні; — за призначенням – на технічні та метрологічні; — за відображенням результатів В. – абсолютні та відносні; — за загальними прийомами одержання результатів В. – прямі; непрямі; сумісні; сукупні.