вруб

Вруб — cut, kerf — *Einbruch, Schram — штучна порожнина у вугільному або породному масиві, що створюється для полегшення його подальшого руйнування при виїмці к.к. або проведенні гірн. виробок. За способом врубоутворення і в залежності від техніки і технології, що застосовується, виділяють машинні, гідравлічні і вибухові В. М а ш и н н и й В. створюється баром врубової машини, врубово-навалювальної машини або гірн. комбайном з боку вибою гірн. виробки по пласту к.к. або по одному з його пропластків. За місцем розташування відносно ґрунту виробки розрізняють В.: нижні, середні, верхні, вертикальні і косі. У залежності від типів барів, що застосовуються, форма машинних В. може бути плоскою, зігнутою, кільцевою і т. зв. контурною. Параметри машинних В. (глибина, висота) залежать від техн. параметрів барів. Г і д р а в л і ч н и й В. створюється струменем гідромонітора у вугільному або породному масиві. Подальше руйнування (відбійка) підрізаної пачки здійснюється шарами, паралельними В. Гідравлічний В. реалізується двома способами. При першому ствол гідромонітора рівномірно переміщують від одного борту виробки до іншого. Другий спосіб полягає в первинній виїмці г.п. біля бортів виробки, а потім в центр. її частині. В. проходять на висоту 0,5-0,8 м і всю ширину виробки. В. в и б у х о в и й утворюється внаслідок висадження зарядів групи шпурів або свердловин, розташованих за певною схемою; стінки врубової порожнини служать як додаткові вільні поверхні при ініціюванні інших (розташованих у шпурах по периферії вибою) зарядів. В. вибуховий — це порожнина, створена першим (із серії) вибухом заряду, щоб посилити вибухову дію наступних зарядів. Розрізняють такі В. вибухові: верхній, нижній, віялоподібний, клиновий, "ножиці", воронкоподібний, призматичний, бочкоподібний, спіральний і щілинний. Схеми врубів використовують при проведенні підземних гірничих виробок і на кар’єрах.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вруб — вруб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вруб — -у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вруб — (копальн.) кай Словник чужослів Павло Штепа
  4. вруб — ВРУБ, у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (П. Словник української мови у 20 томах
  5. вруб — ВРУБ, у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (Панч, І, 1956, 392). Словник української мови в 11 томах