відстоювання

Отстаивание — settling, gravity sedimentation — *Abklärung, Klären, Abstehen, Absetzen — розділення рідкої грубодисперсної системи (гідросуміші, суспензії, емульсії) на фази під дією сили тяжіння (за умов спокою або повільного руху потоку рідини). У процесі В. частинки (краплі) дисперсної фази випадають з рідкого дисперсійного середовища в осад або спливають на поверхню. В. як технологічний прийом використовують для виділення диспергованої речовини або очищення рідини від механіч. домішок. При В. в системі не повинно бути інтенсивного перемішування, сильних конвекційних потоків, а також структуроутворення, що перешкоджає седиментації. У найпростішому разі вільного руху сферич. частинок швидкість осідання (спливання) визначається законом Стокса. У полідисперсних суспензіях спочатку в осад випадають великі частинки, а дрібні утворюють повільно осідаючу "каламутність". У концентрованих суспензіях спостерігається не вільне, а солідарне, або колективне осідання, при якому швидко осідаючі великі частинки захоплюють за собою дрібні, прояснюючи тим самим верхні шари рідини. При наявності в системі колоїдно-дисперсної фракції В., як правило, супроводжується укрупненням частинок внаслідок коагуляції або флокуляції. У пром. умовах В. проводять у відстійних басейнах (резервуарах, чанах) і спец. апаратах — відстійниках (згущувачах) різних конструкцій. В. широко використовують при очищенні води в системах гідротехн. споруд, водопостачання, каналізації; при зневодненні і знесолюванні сирої нафти; в багатьох процесах хім. технології. В. застосовують також при очищенні бурових промивних рідин; очищенні рідких нафтопродуктів (масел, палива) тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстоювання — відсто́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відстоювання — -я, с. Дія за знач. відстоювати і стан за знач. відстоюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстоювання — ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати 2, 3 і стан за знач. відсто́юватися 1, 2. – Що ти на правлінні робив!? – Відстоював Дмитра, – похмурнів Варивон. – Бачу, що відстоював, – з'єхидничав старий. Словник української мови у 20 томах
  4. відстоювання — ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати і стан за знач. відсто́юватися. Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін, 8, 1949, 394)... Словник української мови в 11 томах