відстоювання
ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відсто́ювати 2, 3 і стан за знач. відсто́юватися 1, 2.
– Що ти на правлінні робив!? – Відстоював Дмитра, – похмурнів Варивон. – Бачу, що відстоював, – з'єхидничав старий. – Упаси мене, доле, повік від такого відстоювання (М. Стельмах);
Нам потрібні національно свідоме відстоювання державних інтересів, жорсткий прагматизм у діях, реалізм в оцінках (із журн.);
Основним способом очищення рідкого палива від дрібних механічних часток є відстоювання (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстоювання — відсто́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відстоювання — Отстаивание — settling, gravity sedimentation — *Abklärung, Klären, Abstehen, Absetzen — розділення рідкої грубодисперсної системи (гідросуміші, суспензії, емульсії) на фази під дією сили тяжіння (за умов спокою або повільного руху потоку рідини). Гірничий енциклопедичний словник
- відстоювання — -я, с. Дія за знач. відстоювати і стан за знач. відстоюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстоювання — ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати і стан за знач. відсто́юватися. Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін, 8, 1949, 394)... Словник української мови в 11 томах