газосховище
Газохранилище — gas storage — Gasspeicher, Erdgaslagerung, Erdgasspeicherung — вмістилище, де зберігають газ. Споруда чи геологічна пастка для зберігання газу і регулювання його подачі. Розрізняють газосховища наземні (див. газгольдер) і підземні (споруджувані, напр., у покинутих шахтах). Останні набрали більшого розповсюдження. Їх перевага — можливість зберігання сотень млн. м3 газу. Ці Г. дозволяють згладити сезонні витрати газового палива. Газ у Г. зберігають у газоподібному (тиск 5…12 МПа) або зрідженому стані (тиск 0,8…1 МПа). Є також ізотермічні наземні і підземні газосховища зі зрідженим газом при атмосферному тиску і температурі до 200 оС. Див. газове сховище.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газосховище — газосхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- газосховище — -а, с. 1》 Споруда для зберігання газу (див. газ I 1)) і регулювання його подачі. 2》 Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних та задушливих газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газосховище — Газойма, див. газголдер Словник чужослів Павло Штепа
- газосховище — ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Споруда для зберігання газу (див. газ¹ 1) та регулювання його подачі. Підземні газосховища споруджують у попередньо герметизованих пористих породах на глибині до 1200–1300 м (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- газосховище — ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Споруда для зберігання газу ( див. газ¹ 1) і регулювання його подачі. 2. Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних та задушливих газів. Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи.. За добу місто стало пустелею (Донч., II, 1956, 209). Словник української мови в 11 томах