1. Словник української мови в 11 томах

газосховище

ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, с.

1. Споруда для зберігання газу ( див. газ¹ 1) і регулювання його подачі.

2. Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних та задушливих газів.

Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи.. За добу місто стало пустелею (Донч., II, 1956, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газосховище — газосхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. газосховище — Газохранилище — gas storage — Gasspeicher, Erdgaslagerung, Erdgasspeicherung — вмістилище, де зберігають газ. Споруда чи геологічна пастка для зберігання газу і регулювання його подачі. Розрізняють газосховища наземні (див. Гірничий енциклопедичний словник
  3. газосховище — -а, с. 1》 Споруда для зберігання газу (див. газ I 1)) і регулювання його подачі. 2》 Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних та задушливих газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. газосховище — Газойма, див. газголдер Словник чужослів Павло Штепа
  5. газосховище — ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Споруда для зберігання газу (див. газ¹ 1) та регулювання його подачі. Підземні газосховища споруджують у попередньо герметизованих пористих породах на глибині до 1200–1300 м (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах