дедуктивний
Дедуктивный — deductive — deduktiv — заснований на дедукції; д. м е т о д — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів).
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дедуктивний — дедукти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- дедуктивний — -а, -е, лог. Прикм. до дедукція; заснований на дедукції; прот. індуктивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дедуктивний — Висновний Словник чужослів Павло Штепа
- дедуктивний — дедукти́вний заснований на дедукції; ¤ д. метод – спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). Словник іншомовних слів Мельничука
- дедуктивний — ДЕДУКТИ́ВНИЙ, а, е, лог. Прикм. до деду́кція; заснований на дедукції; протилежне індуктивний. Умовиводи бувають дедуктивні, коли думка йде від загального до часткового, і індуктивні, коли думка йде від часткового до загального (Логіка, 1953, 92)... Словник української мови в 11 томах