1. Гірничий енциклопедичний словник

домішка

Примесь — admixture — Beimischung, Zusatz — 1) Стороння речовина (мінерал), що підлягає видаленню з к.к. при збагаченні. Д. розділяють на нейтральні та шкідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами при транспортуванні та використанні к.к. Ш к і д л и в і Д. створюють несприятливі умови для використання к.к. або шкідливо впливають на довкілля, живі організми. 2) Речовина, що додається до мінеральної сировини, реаґенту або продукту збагачення к.к. для підвищення ефективності їх використання. Напр., до вугілля солоного додають спеціальні Д., які зменшують шлакування на робочих поверхнях котла при його спалюванні.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домішка — до́мішка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. домішка — (до чого) додача, добавка; (у стопі) лігатура, компонент, ІНГРЕДІЄНТ, складник. Словник синонімів Караванського
  3. домішка — [дом'ішка] -шкие, д. і м. -м'іс'ц'і, мн. -шкие, -шок Орфоепічний словник української мови
  4. домішка — -и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. || Додавання, примішування чого-небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. домішка — ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О. Словник синонімів української мови
  6. домішка — До́мішка, -шки, -шці; -мішки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. домішка — ДО́МІШКА, и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. Радянський чай.. не має ніяких домішок — завжди цілком натуральний (Укр. Словник української мови в 11 томах