домішка

Значення в інших словниках

1. домішка — до́мішка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. домішка — (до чого) додача, добавка; (у стопі) лігатура, компонент, ІНГРЕДІЄНТ, складник. Словник синонімів Караванського
3. домішка — Примесь — admixture — Beimischung, Zusatz — 1) Стороння речовина (мінерал), що підлягає видаленню з к.к. при збагаченні. Д. розділяють на нейтральні та шкідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами при транспортуванні та використанні к.к. Гірничий енциклопедичний словник
4. домішка — -и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. || Додавання, примішування чого-небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. домішка — ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О. Словник синонімів української мови
6. домішка — До́мішка, -шки, -шці; -мішки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. домішка — ДО́МІШКА, и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. Радянський чай.. не має ніяких домішок — завжди цілком натуральний (Укр. Словник української мови в 11 томах