евгеосинкліналь

Эвгеосинклиналь — eugeosyncline — Eugeosynklinale — внутрішня, найбільш рухлива і насичена продуктами магматизму частина геосинклінальної системи, на відміну від зовнішніх, менш рухливих міогеосинклінальних зон (див. міогеосинкліналь), що примикають до платформ. Виділена нім. геологом X.Штілле (1940). Е. звичайно довгасті у вигляді лінійних зон і тягнуться на сотні і тисячі км. Нижні частини їх стратиграфіч. розрізу складені, як правило, офіолітами, верхні — уламковими товщами ґрауваккового складу, флішем, рифогенними вапняками, що асоціюють з вулканічними породами андезитового складу. Розвиток Е. завершується утворенням складчастих зон з континентальною корою. До Е. приурочені важливі к.к.: руди платини, хрому, заліза, міді, поліметалів, азбест.