екскаватор

Экскаватор — excavator, excavating machine — *Bagger, Exkavator — самохідна землерийна машина для виймання та переміщення м’якого ґрунту, гірської породи тощо. Ідея створення землерийних машин належить Леонардо да Вінчі, який на початку XVI ст. запропонував схему Е.-драґлайна. Е. – найбільш поширений тип виймально-вантажних машин, що експлуатуються на відкритих розробках родов. к.к. За принципом дії Е. поділяються на машини циклічної дії (одноковшевий Е, драґлайн, гідравлічний Е.) і безперервної дії (багатоковшевий Е., роторний Е., фрезерний Е. Конструктивно Е. складаються з робочого, ходового, силового обладнання, механізмів їх привода і управління, допоміжного обладнання, платформи з рамою, надбудови і кузова. За експлуатаційним призначенням і родом роботи існуючі типи Е. класифікують на кар'єрні, розкривні, видобувні, будівельні і т.п.; за типом ходового обладнання — гусеничні, крокуючі, пневмоколісні і рейкові, плавучі; за родом силового обладнання — електричні, дизельні, гідравлічні, комбіновані. В Україні Е. виготовляються на Донецькому машинобуд. з-ді та на Новокраматорському машинобудівному (НКМЗ). Тільки екскаватори НКМЗ виконують в країнах СНД до 50% землерийних робіт. Див. екскаватор багатоківшевий, баштовий екскаватор, екскаватор ланцюговий, екскаватор одноківшевий, екскаватор фрезерний, драґлайн, гідравлічний екскаватор, роторний екскаватор.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екскаватор — екскава́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екскаватор — ЕКСКАВАТОР – ЕСКАЛАТОР Екскаватор, -а. Самохідна землерийна машина. Ескалатор, -а. Механічні рухомі сходи. Літературне слововживання
  3. екскаватор — -а, ч. Самохідна машина для розробки, переміщення ґрунтів, гірських порід, корисних копалин і різних сипких та кускових матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екскаватор — Копачка, див. землечерпалка Словник чужослів Павло Штепа
  5. екскаватор — екскава́тор (англ. excavator, від лат. excavo – видовбую) самохідна землерийна машина для виймання й переміщування грунту, гірської породи тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екскаватор — ЕКСКАВА́ТОР, а, ч. Самохідна машина для розробки, переміщення грунтів, гірських порід, корисних копалин і різних сипких та кускових матеріалів. За годину роботи екскаватор може навантажити залізничний ешелон (Наука.. Словник української мови в 11 томах