живильник

Питатель — feeder — Speiser — 1) Клапан, що регулює надходження води, пального тощо в машину, апарат і т.і. 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного (напр., збагачувального) устаткування. Механічні Ж. поділяються: зіз безперервнимбезупинним поступовим рухом робочогоробочого органу (пластинчасті, стрічкові, ланцюгові, скребкові, ґвинтові), із із зворотно-поступальним рухом (лоткові, маятникові, коливні, вібраційні, електровібраційні, поршневі) тай|та зіз обертовим рухом (тарілчасті або дискові, лопатеві, барабанні, крильчасті, шнекові, роторні, столи дозувальні). Пластинчасті, ланцюгові і коливні Ж. використовують, в основному, при великогрудковій гірничій масі, стрічкові, маятникові та вібраційні — при середніх розмірах грудок; тарілчасті, стрічкові та гвинтові — при легкосипких і дрібногрудкових матеріалах. Продуктивність Ж. — 35-1000 т/год. Для стрічкових, скребкових і пластинчастих Ж. вона обумовлюється площею перерізу потоку вантажу і швидкістю його руху, а для коливних, вібраційних і маятникових — площею перерізу, амплітудою і частотою коливань робочого органу. Тип Ж. вибирається в залежності від властивостей матеріалу, необхідної продуктивності та точності регулювання його потоку. Якщо Ж. виконує кількісне регулювання технологічного потоку або окремого компоненту, що надходить до процесу, він служить дозатором. Є.М.Сноведський.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живильник — живи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. живильник — -а, ч., тех. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живильник — ЖИВИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат і т. ін. За своєю будовою [обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ] схожий на обпилювач ОР і відрізняється від нього більш удосконаленим живильником (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 75). Словник української мови в 11 томах