1. Словник української мови в 11 томах

живильник

ЖИВИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат і т. ін.

За своєю будовою [обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ] схожий на обпилювач ОР і відрізняється від нього більш удосконаленим живильником (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живильник — живи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. живильник — Питатель — feeder — Speiser — 1) Клапан, що регулює надходження води, пального тощо в машину, апарат і т.і. 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного (напр. Гірничий енциклопедичний словник
  3. живильник — -а, ч., тех. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови