золоті руди

Золотые руды — gold ores — Golderzen — природні мінеральні утворення з вмістом золота у таких кількостях, що його економічно доцільно видобувати. Розрізняють корінні родовища (представлені г.ч. жилами із вмістом золота 1…30 г/т) й розсипи у вигляді алювію (вміст золота 0,5…50 г/м3). Крім власне З.р. відомі золотоносні руди міді, нікелю, свинцю і цинку, срібла, заліза (залізисті кварцити), марганцю, в яких золото виступає як попутний компонент. Виявлено більше 30 мінералів золота. Осн. пром. значення має золото самородне, другорядне — кюстеліт (Au бл. 10-20%) і телуриди: калаверит — AuTe2 (40-43% Au), креннерит — (Аu, Ag)Те2 ( 40% Аu), сильванiт — (Au, Ag)Te4, (25-27% Au), петцит Аg3АuТе2 (25% Аu). Pідкісні — купроаурид — AuCu2, родит — Au, Rh, порпецит — Au, Pd, ауростибіт AuSb2, мальдоніт Au2Bi, сульфід золота ютенбогардеїт — Аg3АuS2 і інш. Попутні компоненти З.р. — Ag, Сu, РЬ, Zn, Bi, As, Sb, Те, Hg, W, Sn, Co, Ni. Розрізняють ендогенні, екзогенні і метаморфізовані 3.р.

Всі е н д о г е н н і З.р. — гідротермального походження. Вміст Au від 2-3 до дек. сотень г/т. Утворюють масивні плитоподібні, сідловидні жили, трубоподібні тіла, прожилкові і штокверкові поклади. Склад 3.р. різноманітний (до 200 мінералів). Переважають золото-сульфідно-кварцові руди. Присутні карбонати кальцію і заліза, барит, хлорит, серицит, турмалін. Серед рудних мінералів переважає пірит, рідше — арсенопірит. Їм підпорядковані піротин, сульфіди і сульфосолі міді, свинцю, цинку, вісмуту, срібла, оксиди заліза, самородне срібло, вісмут, в поодиноких випадках — телуриди. Е к з о г е н н і 3. р. укладені в розсипах, рідше в зонах окиснення золотоносних сульфідних родовищ. Золото зустрічається у вигляді обкатаних і напівобкатаних зерен, лусочок (розмір 0,5-4 мм), іноді зростків з кварцом в піску або глинистому матеріалі, що містить валуни, гальку і (або) щебінь різн. порід. Зустрічаються самородки. Вміст Au — 100-150 мг/м3 — десятки г/м3, проба — від 800 до 950. У зонах окиснення золото концентрується в ниж. частинах окиснених руд, переважно в асоціації з гідрооксидами заліза і марганцю, з гіпергенними мінералами міді, арсену, срібла, карбонатами, каолінітом. Вміст Au від 2-3 до 10 г/т. 3.р. утворюють складні поклади, лінзи і гнізда. М е т а м о р ф і з о в а н і 3.р. пов'язані з пластами золотоносних конгломератів, рідше – ґравелітів. Золото у вигляді зерен, зрідка напівобкатаних (5-100 мкм), укладене в кварц-серицит-хлоритовому цементі, а також у формі тонких прожилків, які перетинають кварцову гальку. Вміст Au 3-20 г/т, пробність вище 900.

Сумарна кількість золота, добутого з надр Землі в історично доступний для огляду період, за оцінками фахівців перевищує 135 тис. т. Причому, більш 40% цієї кількості представлено ювелірними виробами, 30% зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться у вигляді злитків і монет) і тільки 10% використовується промисловістю в технічних і технологічних цілях. Дослідження показують, що найбільш сприятливою ціною на золото є 400-410 дол. за унцію (приблизно 12,5 дол. за 1 грам). Це значить, що якщо прямі витрати на виробництво золота істотно вище позначеної величини, то розвивати виробництво стає невигідним. Аналіз світових тенденцій розвитку виробництва і збуту золота за останні чверть століття показує, що в цій галузі світового господарства виявляються процеси, що сприяють як збільшенню, так і зменшенню видобутку і реалізації золота на світовому ринку.

В кінці ХХ ст. стало вигідно переробляти бідні і важкозбагачувані руди: включати в експлуатацію забалансові запаси; відновляти експлуатацію раніше "законсервованих" кар'єрів і полігонів, рудників і шахт; переробляти техногенні відвали багатьох гірничозбагачувальних комбінатів. Корінні зміни відбулися в технології збагачення З.р. за рахунок купчастого, купчастого з ціануванням і біологічного вилуговування в колонах, методу "вугілля в пульпі", вдосконалення інших піро- і гідрометалургійних методів (наприклад, автоклавного збагачення тугоплавких руд). Це обумовило підвищення рентабельності вторинної переробки бідних руд і збережених "хвостів" збагачувальних фабрик зі змістом золота на рівні 1,0-0,3 г/т і менше.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me