зольність

Зольность — ash content — Aschegehalt, Aschehaltigkeit — вміст у відсотках незгоряючого залишку (на безводну масу), який утворюється з мінеральних домішок палива при його повному згорянні. Позначається символом А і виражається у відсотках. Для практичних цілей значення 3., визначене по аналітичній пробі (Аа), звичайно перераховується на суху масу Аd або робочий Аr стан палива. Для всіх типів твердих палив 3. — один з осн. показників; використовується як обліковий, балансний та розрахунковий показник у практиці видобутку, переробки та споживання вугілля. На показнику З. вугілля ґрунтується більшість існуючих методів оцінки ефективності процесів збагачення вугілля, а також діючий прейскурант оптових цін на вугілля та продукти його збагачення. Існує тісний кореляційний зв’язок між З. вугілля та теплотою його згоряння. Умови визначення 3. стандартизовані. 3. вугілля за рахунок внутр. золи (материнської) звичайно коливається в межах 1-15%, але при тонко-дисперсному розподілі неорганічного матеріалу досягає десятків процентів з поступовим переходом вугілля у вуглисті породи (з Аd до 60%). При звичайному збагаченні вугілля ця зола не видаляється. Як правило, переважна частина мінеральних домішок, що складають зовн. золу, може бути видалена при збагаченні. 3. палив нормується держ. стандартами. Найвища допустима межа 3. рядового вугілля, відсівів, штибів, промпродукту і шламів збагачення встановлена для умов спалення у пилоподібному стані — Аd = 45%. Для шарового спалення використовується вугілля з Аd не більше 37,5%, для коксування — концентрати збагачення з Аd до 10-14%). 3. горючих сланців коливається в широких межах (Аd 48-72%). Торф за змістом золи поділяють на: малозольний (менше 5%), середньозольний (5-10%) і високозольний (більше 10%).

3. вугілля і горючих сланців визначається озоленням проби палива в муфельній печі і прожарюванням зольного залишку при t 800-830 oC. Для прискореного обзолення горючих сланців — при t 850-875 oC. 3. вугілля визначається також рентгенометричним методом — за параметрами йонізуючого випромінювання після взаємодії з вугіллям.