кайло

Кайло — pick, axe pick — *Hacke, Haue, Picke, Spitzhacke, Letlenhaue, Schrämhaue, Keilhaue — ручний гірничий інструмент, вигнутий і загострений з одного або двох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву. Застосовується з глибокої старовини спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі К. одно-, двокінцеві та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, напр., на стінках кремнійдобувних штолен і шахт на Донбасі та на Правобережжі в районі Білої Гори).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайло — ка́йло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кайло — Мотика, г. оскард, сов. кирка. Словник синонімів Караванського
  3. кайло — -а, с. Вигнутий і загострений з одного чи обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, що його використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кайло — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Словник синонімів української мови
  5. кайло — КА́ЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Словник української мови в 11 томах