компас
Компас — compass — Kompaß — прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана. За побудовою К. поділяють на магнітні, гіроскопічні, радіокомпаси, спеціальні. В магнітному К. застосована властивість магнітної стрілки, яка вільно обертається відносно вертикальної осі, встановлюватись при відсутності сторонніх магнітних полів у площині магнітного меридіану Землі. К. гірничий — прилад, який сконструйовано теж із застосуванням магнітної стрілки; дає можливість визначити елементи залягання гірських порід (кут простягання та кут падіння).
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компас — ко́мпас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- компас — див. ДОРОГОВКАЗ. Словник синонімів Караванського
- компас — -а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка одним кінцем завжди показує на північ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компас — КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, намагнічена стрілка якого завжди показує на північ. Максим керувався не компасом і не мапою. Словник української мови у 20 томах
- компас — ко́мпас (нім. Kompaβ, з італ. compasso, від compassare – міряти кроками) прилад, за допомогою якого визначають сторони світу. Словник іншомовних слів Мельничука
- компас — КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка завжди показує на північ. Магнітна стрілка є головною частиною компаса — приладу, що дає змогу визначити сторони світу (Фізика, II, 1957, 132)... Словник української мови в 11 томах
- компас — Компас, -су м. Компасъ. Ком. II. 90. Словник української мови Грінченка