1. Словник української мови в 11 томах

компас

КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка завжди показує на північ.

Магнітна стрілка є головною частиною компаса — приладу, що дає змогу визначити сторони світу (Фізика, II, 1957, 132);

Офіцери на ходу будуть поглядати на компаси, що світитимуться в темряві на їхніх руках (Гончар, III, 1959, 297);

*Образно. Велике вчення — марксизм-ленінізм — було, є і буде надійним компасом, несхибним дороговказом до людського щастя, до комунізму (Літ. газ., 4.VІІ 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компас — ко́мпас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компас — див. ДОРОГОВКАЗ. Словник синонімів Караванського
  3. компас — Компас — compass — Kompaß — прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана. За побудовою К. поділяють на магнітні, гіроскопічні, радіокомпаси, спеціальні. В магнітному... Гірничий енциклопедичний словник
  4. компас — -а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка одним кінцем завжди показує на північ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. компас — КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, намагнічена стрілка якого завжди показує на північ. Максим керувався не компасом і не мапою. Словник української мови у 20 томах
  6. компас — ко́мпас (нім. Kompaβ, з італ. compasso, від compassare – міряти кроками) прилад, за допомогою якого визначають сторони світу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. компас — Компас, -су м. Компасъ. Ком. II. 90. Словник української мови Грінченка