1. Гірничий енциклопедичний словник

кратон

Кратон — craton — *Kraton — консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю. Розрізняють: підняті і занурені К. Термін К. введений геологом X. Штіллє (1940) замість запропонованого австр. геологом Л. Кобеком терміна "кратоген" (1928) і широко застосовується в зарубіжній літературі як синонім укр. терміна "платформа".

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кратон — -у, ч. Консолідована ділянка континентальної земної кори, що не зазнає значних складчастих деформацій. Великий тлумачний словник сучасної мови