кратон

крато́н

-у, ч.

Консолідована ділянка континентальної земної кори, що не зазнає значних складчастих деформацій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кратон — Кратон — craton — *Kraton — консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю. Розрізняють: підняті і занурені К. Термін К. введений геологом X. Штіллє (1940) замість запропонованого австр. геологом... Гірничий енциклопедичний словник