інновація

Инновация — innovation — Innovation, Neuerung – 1) Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві. 2) Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління підприємством та галуззю. 3) Щось, що сприймається як нове, як нововведення. 4) Форма керованого розвитку вже існуючих систем. 5) Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект. 6) Нове прикладання науково-технічних знань, що забезпечує ринковий успіх. Термін І. найбільше розповсюджений в американському менеджменті. В принципі, будь-яке соціально-економічне нововведення, доки воно не отримало масового, тобто серійного поширення в галузі праці, виробництва і управління можна вважати І. В останні роки з’явився особливий різновид інноваційного підприємництва – ризикове або венчурне; це здебільшого дрібні фірми, що займаються поширенням нових технологій, тобто технічних І. в першу чергу в наукомістких галузях. В.І.Ляшенко.

Література: Слюсапенко О.О., Огородніков Д.Д., Наконечний В.Л. Словник підприємця. – К.: РВПС України, НАН України, 1999. – 196 с. Лозовский Л.Ш., Райзберг В.А., Ратновский А.А. Универсальный бизнес-словарь. – Москва: ИНФРА-М, 1997. – 640 с.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інновація — Іннова́ція: — новаторство [31] Словник з творів Івана Франка
  2. інновація — (від лат. innovatio — оновлення, переміна) нові елементи культури, які створені самостійно або запозичені (вони мають одиничний характер і протистоять традиціям) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. інновація — [ін:овац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. інновація — Новина Словник чужослів Павло Штепа
  5. інновація — ІННОВА́ЦІЯ, ї, ж. Нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки та передового досвіду. Словник української мови у 20 томах
  6. інновація — іннова́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. інновація — (англ. іппоvation) 1. нововведення, новинка. Виділяють конструкторське нововведення (англ. design innovation); нововведення, що заощаджує витрати на працю або капітал (англ. Економічний словник
  8. інновація — -ї, ж. 1》 Нововведення. Інновація освіти. 2》 ек. Комплекс заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів і т. ін. Фінансові інновації. 3》 лінгв. Нове явище у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови