інновація

(від лат. innovatio — оновлення, переміна)

нові елементи культури, які створені самостійно або запозичені (вони мають одиничний характер і протистоять традиціям)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інновація — ІННОВА́ЦІЯ, ї, ж. Нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки та передового досвіду. Словник української мови у 20 томах
  2. інновація — -ї, ж. 1》 Нововведення. Інновація освіти. 2》 ек. Комплекс заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів і т. ін. Фінансові інновації. 3》 лінгв. Нове явище у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інновація — іннова́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. інновація — Инновация — innovation — Innovation, Neuerung – 1) Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві. 2) Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво... Гірничий енциклопедичний словник
  5. інновація — (англ. іппоvation) 1. нововведення, новинка. Виділяють конструкторське нововведення (англ. design innovation); нововведення, що заощаджує витрати на працю або капітал (англ. Економічний словник
  6. інновація — Новина Словник чужослів Павло Штепа
  7. інновація — Іннова́ція: — новаторство [31] Словник з творів Івана Франка
  8. інновація — [ін:овац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови