1. Словник-довідник музичних термінів

акорд

(іт. accordo — узгодженість, злагода) — сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є А. терцевої побудови, складові звуки якого розташовані (або можуть бути розташованими) за терціями. А.терцевої побудови, який складається з трьох звуків, зветься тризвук (1), з чотирьох — септакорд (2), з п’яти — нонакорд (3), з шести — ундецимакорд (4). Кожний звук акорду має свою назву: нижній — основний тон, або прима (позначається цифрою 1). Решта звуків розташовується терціями вгору і зветься — терцевий тон (терція) — (3), квінтовий тон (квінта) — (5), септимовий тон (септима) — (7), ноновий тон (нона) — (9). Кожний звук А. можна перенести в іншу октаву, подвоїти, потроїти і т. ін. При цьому А. зберігає свою назву,крім тих випадків, коли основний тон переходить в середній або верхній голос (див. Обернення акорду). А. терцевої побудови є основним складником гармонії (див. Додаток XIV).

акорд

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акорд — ако́рд 1 іменник чоловічого роду поєднання звуків ако́рд 2 іменник чоловічого роду угода рідко Орфографічний словник української мови
  2. акорд — Співзвуччя, співзвучність, милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ. угода; Р. злагода. Словник синонімів Караванського
  3. акорд — (муз.) співзвуччя, (люд.) . згода, (праця) ошимок Словник чужослів Павло Штепа
  4. акорд — I -у, ч. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів. Акорд струн — набір струн для смичкового або щипкового музичного інструмента. Заключний акорд — дія, явище, подія і т. ін., якими що-небудь закінчується. II -у, ч., заст. Угода, договір між ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. акорд — АКО́РД³, у, ч., фін. Одноразова виплата заробітної плати за весь обсяг повністю виконаних робіт за заздалегідь установленою ставкою оплати. Словник української мови у 20 томах
  6. акорд — (-у) ч.;арм. Аврал, спішна робота. Балабін; БСРЖ, 32. Словник жарґонної лексики української мови
  7. акорд — ако́рд (від італ. accordo – узгодженість, співзвучність) сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. акорд — I система оплати праці, при якій величина винагороди залежить від кількості виготовленої продукції чи частки виконаної норми роботи. II сполучення 3 (або більше) звуків, підібраних на засадах гармонії, які сприймаються як звукова єдність, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  9. акорд — заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Фразеологічний словник української мови
  10. акорд — Ако́рд, -ду, -дові; ако́рди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. акорд — АКО́РД¹, у, ч. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів. Загриміли акорди, міцні, як сталь, дужі, глибокі, як море (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. акорд — рос. аккорд (від італ. accordo — згода, співзвучність) — домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов'язань. Напр., оплата виконаного обсягу робіт з урахуванням якості. Eкономічна енциклопедія
  13. акорд — (італ. < лат. — згода) В архітектурі це гармонічне сполучення або протиставлення мас, обсягів, вертикалей або горизонталей важких і легких форм, у монументальному мистецтві — одночасне сприйняття кількох тонів, настрій кольорової гами і колориту... Архітектура і монументальне мистецтво