акорд

АКО́РД³, у, ч., фін.

Одноразова виплата заробітної плати за весь обсяг повністю виконаних робіт за заздалегідь установленою ставкою оплати.

Зазвичай акорд як оплата застосовується при проведенні робіт із ліквідації аварій, непередбачуваних зупинок на ремонт машин і обладнання, при виконанні термінових особливо важливих замовлень (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акорд — ако́рд 1 іменник чоловічого роду поєднання звуків ако́рд 2 іменник чоловічого роду угода рідко Орфографічний словник української мови
  2. акорд — Співзвуччя, співзвучність, милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ. угода; Р. злагода. Словник синонімів Караванського
  3. акорд — (муз.) співзвуччя, (люд.) . згода, (праця) ошимок Словник чужослів Павло Штепа
  4. акорд — (іт. accordo — узгодженість, злагода) — сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є А. терцевої побудови, складові звуки якого розташовані (або можуть бути розташованими) за терціями. Словник-довідник музичних термінів
  5. акорд — I -у, ч. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів. Акорд струн — набір струн для смичкового або щипкового музичного інструмента. Заключний акорд — дія, явище, подія і т. ін., якими що-небудь закінчується. II -у, ч., заст. Угода, договір між ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. акорд — (-у) ч.;арм. Аврал, спішна робота. Балабін; БСРЖ, 32. Словник жарґонної лексики української мови
  7. акорд — ако́рд (від італ. accordo – узгодженість, співзвучність) сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. акорд — I система оплати праці, при якій величина винагороди залежить від кількості виготовленої продукції чи частки виконаної норми роботи. II сполучення 3 (або більше) звуків, підібраних на засадах гармонії, які сприймаються як звукова єдність, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  9. акорд — заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Фразеологічний словник української мови
  10. акорд — Ако́рд, -ду, -дові; ако́рди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. акорд — АКО́РД¹, у, ч. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів. Загриміли акорди, міцні, як сталь, дужі, глибокі, як море (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. акорд — рос. аккорд (від італ. accordo — згода, співзвучність) — домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов'язань. Напр., оплата виконаного обсягу робіт з урахуванням якості. Eкономічна енциклопедія
  13. акорд — (італ. < лат. — згода) В архітектурі це гармонічне сполучення або протиставлення мас, обсягів, вертикалей або горизонталей важких і легких форм, у монументальному мистецтві — одночасне сприйняття кількох тонів, настрій кольорової гами і колориту... Архітектура і монументальне мистецтво