альтерація

(від лат. altero — змінювати) — 1. Підвищення або пониження будь-якого ступеня ладу на півтони або тон за допомогою знаків альтерації без змінювання назви ступеня. Знаки А.: дієз означає підвищення на півтони; бемоль — пониження на півтони; дубль-дієз — підвищення на тон; дубль-бемоль — пониження на тон. Відмова попереднього знака А. позначається знаком бекар. Випадкові знаки А. діють тільки в межах такту, де вони написані. Ключові знаки А. записуються на початку нотного стану після ключів і діють у всіх октавах до кінця твору або до зміни знаків в його середині. (див. Додаток V). 2. У вченні про гармонію хроматична видозміна основних нестійких ступенів звукоряду, яка загострює їх тяжіння до стійких звуків тонічного тризвуку. Акорди, які містять такі звуки, називаються альтерованими. 3. В мензуральній нотації — подвоєння другої з двох однакових тривалостей під час перетворення дводольного метра у тридольний.

альтерація

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтерація — альтера́ція іменник жіночого роду в музиці Орфографічний словник української мови
  2. альтерація — альтера́ція (від лат. alteratio – зміна, чергування) підвищення або пониження тону на півтон або тон; знаки А. – діез, бемоль. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. альтерація — АЛЬТЕРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Підвищення або пониження звука на півтон або на цілий тон. Словник української мови в 11 томах
  4. альтерація — АЛЬТЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. муз. Підвищення або пониження звука на півтон або на тон. Знаки альтерації – дієз, бемоль, дубль-дієз, дубль-бемоль; знак скасування альтерації – бекар (з наук.-попул. літ.); До засобу альтерації композитор... Словник української мови у 20 томах
  5. альтерація — -ї, ж. 1》 муз. Підвищення або пониження будь-якого ступеня ладу на півтон або цілий тон. 2》 біол. Структурні зміни клітин, тканин та органів під впливом негативних дій на них різних факторів. Великий тлумачний словник сучасної мови