альтерація
АЛЬТЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. муз. Підвищення або пониження звука на півтон або на тон.
Знаки альтерації – дієз, бемоль, дубль-дієз, дубль-бемоль; знак скасування альтерації – бекар (з наук.-попул. літ.);
До засобу альтерації композитор Л. Ревуцький вдається в обробці пісні “Іди, іди, дощику” (із журн.).
2. біол. Зміна функції та будови клітин, тканин, органів під впливом пошкоджувальних дій.
На основі морфофункціональних і експериментальних досліджень установлена головна роль первинної судинної альтерації, яка призводить до тромбоутворення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альтерація — альтера́ція іменник жіночого роду в музиці Орфографічний словник української мови
- альтерація — (від лат. altero — змінювати) — 1. Підвищення або пониження будь-якого ступеня ладу на півтони або тон за допомогою знаків альтерації без змінювання назви ступеня. Знаки... Словник-довідник музичних термінів
- альтерація — -ї, ж. 1》 муз. Підвищення або пониження будь-якого ступеня ладу на півтон або цілий тон. 2》 біол. Структурні зміни клітин, тканин та органів під впливом негативних дій на них різних факторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- альтерація — альтера́ція (від лат. alteratio – зміна, чергування) підвищення або пониження тону на півтон або тон; знаки А. – діез, бемоль. Словник іншомовних слів Мельничука
- альтерація — АЛЬТЕРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Підвищення або пониження звука на півтон або на цілий тон. Словник української мови в 11 томах