арфа
(іт. -arpha) — струнний щипковий музичний інструмент давнього походження. Сучасна арфа має 46 струн та 7 педалей для перестроювання основного звукоряду (до — бемоль мажор) в інші тональності. Діапазон А. від Ges1 до fis4. А. має ніжний, дзвінкий, сріблястий за тембром звук. Застосовується як сольний, ансамблевий та оркестровий інструмент.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арфа — а́рфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- арфа — -и, ж. Щипковий музичний інструмент, що має форму трикутної рами з натягнутими на ній струнами. Еолова арфа — а) дерев'яна рамка з натягнутими на ній струнами, які мелодійно звучать під дією вітру; б) (перен.) дуже чутлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- арфа — А́РФА, и, ж. Щипковий музичний інструмент, що має форму трикутної рами з натягнутими на ній струнами. Увійшли невольниці з арфами і заграли чудові пісні (І. Словник української мови у 20 томах
- арфа — а́рфа (нім. Harfe) 1. Багатострунний щипковий музичний інструмент. 2. заст. Машина для очистки та сортування зерна. Словник іншомовних слів Мельничука
- арфа — Багатострунний щипковий музичний інструмент трикутної форми (хордофон); була відома в Малій Азії, стародавньому Єгипті та Греції; сучасна арфа має 46 струн і 7 педалей для їх настроювання. Універсальний словник-енциклопедія
- арфа — А́рфа (рідше) га́рфа, -фи, -фі; а́рфи, арф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- арфа — А́РФА, и, ж. Щипковий музичний інструмент, що має форму трикутної рами з натягнутими на ній струнами. Увійшли невольниці з арфами і заграли чудові пісні (Н.-Лев., IV, 1956, 25); І грає арфа, мов у сні. Словник української мови в 11 томах