бамбула

(англ. bambula) — 1. Ударний музичний інструмент афро-американського походження невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів, бамбукова діжечка з шкіряною мембраною. Звук видобувають долонями. Був поширений серед негритянського населення Нового Орлеану. 2. Негритянський танець, який виконували у супроводі барабана Б.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бамбула — бамбу́ла іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бамбула — -и, ч. 1》 зневажл. Тюхтій. 2》 муз. Ударний музичний інструмент афро-американського походження. 3》 муз. Негритянський танець, який виконували у супроводі барабана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бамбула — БАМБУ́ЛА¹, и, ч., зневажл. Великий, огрядний і перев. неповороткий, незграбний чоловік, хлопець. Він [Тимко] навіть дихання затамував. Тільки підвів угору очі. “І чому крига під ними не завалиться? Он які бамбули!... Словник української мови у 20 томах
  4. бамбула — бамбу́ла (бамбу́ля) огрядна, неповоротка людина (ср, ст)||бамбулко, валило, грубас, грубасик, пампух, спухляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бамбула — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  6. бамбула — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  7. бамбула — БАМБУ́ЛА, и, ч., зневажл. Тюхтій. У Матвія Матвійовича з одної циркової програми, баченої ще замолоду, лишився в пам’яті.. сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (Вол., Місячне срібло, 1961, 10). Словник української мови в 11 томах
  8. бамбула — Бамбула, -ли м. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ, животное; неповоротливый волъ. КС. 1898. VII. 46. Словник української мови Грінченка