1. Словник-довідник музичних термінів

богогласник

Збірка духовних кантів і псалмів, поширений наприкінці XVIII — початку XIX ст. в Південно-Західній Україні і вперше надрукований в Почаївській лаврі в 1790 р.. Складався з трьох частин і містив 248 віршів з нотами про Ісуса Христа, Богородицю, святих та ін.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богогласник — богогла́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богогласник — -а, ч. Збірка віршів і пісень релігійно-моралістичного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богогласник — БОГОГЛА́СНИК, а, ч. Збірка віршів і пісень релігійно-моралістичного змісту. – Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Царина .. – Ні, дочко, – скидає кожуха. – Ти краще дістань богогласник, або ні, Євангеліє і почитай мені (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. БОГОГЛАСНИК — • "БОГОГЛАСНИК" - антологія духовних пісень. Видана у Почаєві 1790 — 91. Містить 248 віршів (з нотами) про Ісуса Христа, богородицю, ін. Українська літературна енциклопедія
  5. богогласник — БОГОГЛА́СНИК, а, ч. Збірка віршів і пісень релігійно-моралістичного змісту. Так звані "Богогласники" і були тими збірками, що вміщали в собі всю велику кількість пісень "набожних" (Іст. укр. музики, 1922, 153); — Тату, ви їсти будете?... Словник української мови в 11 томах