1. Словник-довідник музичних термінів

вентиль

(нім. Ventil — клапан, від лат. ventilo — дути, продувати) — основний механічний пристрій, призначений для змінювання довжини каналу мундштучного мідного духового інструменту (труби, валторни, баритону, туби тощо). В. дозволяють відтворювати хроматичну гаму, заповнюючи інтервали між звуками натурального звукоряду. Існують два типи В.: 1) помпові або пістони з подовжнім напрямком руху; 2) циліндричні, з поршнем, що обертається. На кожному інструменті може бути від одного (цугтромбон) до п’яти-шести.(туба) В. найбільш поширена кількість В. — три. Один з В. зветься квартвентиль, тому що знижує звук на кварту. В. винайдені в 1813 році.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентиль — ве́нтиль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вентиль — [вентиел'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і, р. мн. -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вентиль — Вентиль — valve, gate — *Ventil — 1) Клапан для регулювання й перекривання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом. 2) Пристрій у камері пневматичної шини, що допомагає нагнітати повітря в камеру і перешкоджає його виходу звідти. Гірничий енциклопедичний словник
  4. вентиль — -я, ч. 1》 тех. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, і т. ін. у трубопроводі. 2》 муз. Вид клапана в духових музичних інструментах для зміни висоти звука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вентиль — Кляпа, затичка Словник чужослів Павло Штепа
  6. вентиль — ВЕ́НТИЛЬ, я, ч. 1. техн. Запірний клапан для вмикання і вимикання трубопроводу або для регулювання руху в ньому рідини, газу, пари і т. ін. Рушила [машина] і немов завагалася, .. з бокових її вентилів бухнула пара (І. Франко); Він почав повертати вентиль. Словник української мови у 20 томах
  7. вентиль — ве́нтиль (нім. Ventil – клапан, від лат. ventilo – дму, продуваю) 1. Клапан для регулювання й замикання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. вентиль — Пристрій, що регулює протікання рідин через трубопровід; в. бувають керовані та автоматичні, напр., в. безпеки — для автоматичного виливу рідини при перевищенні допустимого тиску; редукційний в. зменшує тиск. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вентиль — ВЕ́НТИЛЬ, я, ч. 1. техн. Запірний клапан для вмикання й вимикання трубопроводу або для регулювання руху рідини, газу, пари і т. ін. у трубопроводі. Рушила [машина] і немов завагалася, .. з бокових її вентилів бухнула пара (Фр. Словник української мови в 11 томах