1. Словник-довідник музичних термінів

вокалізм

(від лат. vocalis — голосний) — система голосних певної мови. Український В. схематично може бути поданий у формі трикутника (Хелваг, 1781), який віддзеркалює рівень імпедансу:

і у

/

е о

/

а

Шостий голосний — и — не має чітко визначного місця в цій системі, оскільки часом тяжіє до фонеми 'е' (зокрема, в західноукраїнських говірках), часом наближується до фонеми 'і' (в східноукраїнських говірках), проте остаточно не зливається з ними. Врахування закономірностей мовного В. має велике значення у вокальній педагогіці та співацькій практиці.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокалізм — вокалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вокалізм — -у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокалізм — ВОКАЛІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові. Результатом багаторічної дослідницької роботи О. С. Мельничука на ниві порівняльно-історичного мовознавства стала оригінальна концепція генезису індоєвропейського вокалізму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вокалізм — вокалі́зм (від лат. vocalis – голосний) система голосних звуків певної мови. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вокалізм — Вокалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вокалізм — ВОКАЛІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові. Має [українська мова] кілька засобів до урівноваження вокалізму з консонантизмом, себто кількості голосівок з шелестівками (Сам., II, 1958, 365); Вокалізм — система голосних певної мови (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 141). Словник української мови в 11 томах