1. Словник української мови у 20 томах

вокалізм

ВОКАЛІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Система голосних звуків у мові.

Результатом багаторічної дослідницької роботи О. С. Мельничука на ниві порівняльно-історичного мовознавства стала оригінальна концепція генезису індоєвропейського вокалізму (з наук. літ.);

У системах вокалізму германських і слов'янських мов спостерігаються як кількісні, так і якісні відмінності (з наук. літ.);

Українська мова має кілька засобів до урівноваження вокалізму із консонантизмом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокалізм — вокалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вокалізм — -у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокалізм — (від лат. vocalis — голосний) — система голосних певної мови. Український В. схематично може бути поданий у формі трикутника (Хелваг, 1781), який віддзеркалює рівень імпедансу... Словник-довідник музичних термінів
  4. вокалізм — вокалі́зм (від лат. vocalis – голосний) система голосних звуків певної мови. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вокалізм — Вокалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вокалізм — ВОКАЛІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Система голосних звуків у мові. Має [українська мова] кілька засобів до урівноваження вокалізму з консонантизмом, себто кількості голосівок з шелестівками (Сам., II, 1958, 365); Вокалізм — система голосних певної мови (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 141). Словник української мови в 11 томах