вокалізований
ВОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до вокалізува́ти.
Під час читання людина у думці промовляє написане, а потім сприймає вокалізований таким чином текст за допомогою внутрішнього слуху (з наук. літ.);
Поява вокалізованого звука після коротких і довгих голосних та дифтонгів може призвести до зміни їх фонетичних характеристик (з наук. літ.);
Усі звукові сегменти мовного сигналу поділяються на дві групи: вокалізовані та невокалізовані (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокалізований — вокалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вокалізований — Вокалізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)