вокалізований

ВОКАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до вокалізува́ти.

Під час читання людина у думці промовляє написане, а потім сприймає вокалізований таким чином текст за допомогою внутрішнього слуху (з наук. літ.);

Поява вокалізованого звука після коротких і довгих голосних та дифтонгів може призвести до зміни їх фонетичних характеристик (з наук. літ.);

Усі звукові сегменти мовного сигналу поділяються на дві групи: вокалізовані та невокалізовані (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокалізований — вокалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вокалізований — Вокалізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)