1. Словник-довідник музичних термінів

в’язка

= ребро

горизонтальна риска, яка з’єднує кілька восьмих нот і використовується замість хвостиків. Подвійна В. з’єднує шістнадцяті ноти; потрійна — тридцять другі і т.д.(див. Додаток ІІІ).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’язка — В’я́зка, -зки, -зці; в’я́зки́, в’я́зо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. в’язка — В’Я́ЗКА, и, ж. 1. Зв’язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. Виходять у сад Маруся й Настя з в’язками ключів у руках (Н.-Лев., II, 1956, 463); По кутах лежали в’язки соломи (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах