гекельфон
(нім. Geckelfon) — дерев’яний духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Звучить на октаву нижче за гобой. Діапазон — від H до f2. Має широку мензуру і кулястий розтруб. Застосовується в оркестрі.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гекельфон — -у, ч. Баритоновий гобой; звучить на октаву нижче від гобоя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гекельфон — ГЕ́КЕЛЬФОН, а, ч. Дерев'яний духовий язичковий інструмент; баритоновий гобой. Гекельфон звучить на октаву нижче за гобой. Його назва походить від прізвища німецького винахідника В. Геккеля (з наук.-попул. літ.); Звук гекельфона співучий, виразний, носового тембру (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гекельфон — ге́кельфон духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Від прізвища німецького майстра-винахідника В. Геккеля. Словник іншомовних слів Мельничука