гекельфон

(нім. Geckelfon) — дерев’яний духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Звучить на октаву нижче за гобой. Діапазон — від H до f2. Має широку мензуру і кулястий розтруб. Застосовується в оркестрі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гекельфон — -у, ч. Баритоновий гобой; звучить на октаву нижче від гобоя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гекельфон — ГЕ́КЕЛЬФОН, а, ч. Дерев'яний духовий язичковий інструмент; баритоновий гобой. Гекельфон звучить на октаву нижче за гобой. Його назва походить від прізвища німецького винахідника В. Геккеля (з наук.-попул. літ.); Звук гекельфона співучий, виразний, носового тембру (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гекельфон — ге́кельфон духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Від прізвища німецького майстра-винахідника В. Геккеля. Словник іншомовних слів Мельничука