гекельфон
ГЕ́КЕЛЬФОН, а, ч.
Дерев'яний духовий язичковий інструмент; баритоновий гобой.
Гекельфон звучить на октаву нижче за гобой. Його назва походить від прізвища німецького винахідника В. Геккеля (з наук.-попул. літ.);
Звук гекельфона співучий, виразний, носового тембру (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гекельфон — -у, ч. Баритоновий гобой; звучить на октаву нижче від гобоя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гекельфон — (нім. Geckelfon) — дерев’яний духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Звучить на октаву нижче за гобой. Діапазон — від H до f2. Має широку мензуру і кулястий розтруб. Застосовується в оркестрі. Словник-довідник музичних термінів
- гекельфон — ге́кельфон духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Від прізвища німецького майстра-винахідника В. Геккеля. Словник іншомовних слів Мельничука