гептахорд

(гр. eptachordos — семиструнний) — 1. Семиступеневий звукоряд, утворений злиттям двох однорідних тетрахордів. Середній звук Г. є спільним для обох тетрахордів. 2. Назва семиструнної давньогрецької кіфари. 3. Вчення античної давньогрецької музичної естетики — теорія небесного Г., за яким космос є гармонією семи планетних сфер, з яких кожна 'настроєна' на певний звук.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гептахорд — -а, ч., муз. 1》 Семиступеневий звукоряд. 2》 Назва семиструнної кіфари у Стародавній Греції. 3》 Одне з найважливіших вчень античної музичної естетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гептахорд — ГЕПТАХО́РД, а, ч., муз. 1. Семиструнний звукоряд. Середній звук гептахорда є спільним для обох тетрахордів (з наук.-попул. літ.). 2. Семиструнна кіфара. Гептахорд – давньогрецький щипковий інструмент (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гептахорд — гептахо́рд (від гепта... і ...хорд) 1. Семиструнна ліра (1). 2. Семиступеневий музичний звукоряд. Словник іншомовних слів Мельничука