гептахорд
ГЕПТАХО́РД, а, ч., муз.
1. Семиструнний звукоряд.
Середній звук гептахорда є спільним для обох тетрахордів (з наук.-попул. літ.).
2. Семиструнна кіфара.
Гептахорд – давньогрецький щипковий інструмент (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гептахорд — -а, ч., муз. 1》 Семиступеневий звукоряд. 2》 Назва семиструнної кіфари у Стародавній Греції. 3》 Одне з найважливіших вчень античної музичної естетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гептахорд — (гр. eptachordos — семиструнний) — 1. Семиступеневий звукоряд, утворений злиттям двох однорідних тетрахордів. Середній звук Г. є спільним для обох тетрахордів. 2. Назва семиструнної давньогрецької кіфари. Словник-довідник музичних термінів
- гептахорд — гептахо́рд (від гепта... і ...хорд) 1. Семиструнна ліра (1). 2. Семиступеневий музичний звукоряд. Словник іншомовних слів Мельничука