гептан
ГЕПТА́Н, у, ч., хім.
Органічна сполука, безбарвний газ із специфічним запахом; із повітрям утворює вибухову суміш.
Змішуючи ізооктан із гептаном, добувають рідини з певним октановим числом (з наук. літ.);
Гептан і його ізомери – безбарвні рідини, добре розчиняються в органічних розчинниках (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гептан — гепта́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гептан — -у, ч. Насичений вуглеводень жирного ряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гептан — гепта́н (від грец. επτά – сім) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом. Застосовують як еталон для визначення октанового числа (показника стійкості моторних палив проти детонації). Словник іншомовних слів Мельничука