гептан
гепта́н
(від грец. επτά – сім)
органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом. Застосовують як еталон для визначення октанового числа (показника стійкості моторних палив проти детонації).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гептан — гепта́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гептан — -у, ч. Насичений вуглеводень жирного ряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гептан — ГЕПТА́Н, у, ч., хім. Органічна сполука, безбарвний газ із специфічним запахом; із повітрям утворює вибухову суміш. Змішуючи ізооктан із гептаном, добувають рідини з певним октановим числом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах