1. Словник-довідник музичних термінів

гучність

Слухове уявлення про силу звука, яке виникає в свідомості людини під час сприйняття звука і залежить від амплітуди коливань вібратора, відстані від джерела звука, частоти коливань. Рівень гучності в нотописі позначається термінами: fortissimo, forte, mezzo-forte, piano, mezzo-piano, pianissimo і т.д., які показують не абсолютне значення рівнів сили звуку, що вимірюється в децибелах (дб), а умовне співвідношення їх градації, для суб’єктивних відчуттів — фон.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучність — гу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гучність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до гучний 1). 2》 фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти. Гучність звуку — параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гучність — Гу́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гучність — ГУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до гучни́й 1. 2. фіз. Відчуття, створюване вухом при сприйнятті звукових хвиль. Відомо, що, крім таких властивостей звука, як висота і гучність, що характеризують так звані чисті музичні тони, є й більш складна — тембр (Наука.., 9, 1962, 26). Словник української мови в 11 томах
  5. гучність — Гучність, -ности ж. Звучность, звонкость. Желех. Словник української мови Грінченка