1. Словник української мови в 11 томах

гучність

ГУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до гучни́й 1.

2. фіз. Відчуття, створюване вухом при сприйнятті звукових хвиль.

Відомо, що, крім таких властивостей звука, як висота і гучність, що характеризують так звані чисті музичні тони, є й більш складна — тембр (Наука.., 9, 1962, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучність — гу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гучність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до гучний 1). 2》 фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти. Гучність звуку — параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гучність — Слухове уявлення про силу звука, яке виникає в свідомості людини під час сприйняття звука і залежить від амплітуди коливань вібратора, відстані від джерела звука, частоти коливань. Словник-довідник музичних термінів
  4. гучність — Гу́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гучність — Гучність, -ности ж. Звучность, звонкость. Желех. Словник української мови Грінченка