1. Словник української мови в 11 томах

гучніти

ГУЧНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.).

За стіною зростав пекельний гармидер концтабору. Гучнів, наближався… (Коз., Гарячі руки, 1960, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гучніти — гучні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гучніти — -іє, недок. Ставати гучним (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гучніти — ГУЧНІ́ТИ (ставати дедалі гучнішим), ГУЧНІ́ШАТИ, ГОЛОСНІ́ШАТИ. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник); Зойки гучншали, ставали несамовитими... Словник синонімів української мови
  4. гучніти — Гучніти, -нію, -єш гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ. Словник української мови Грінченка