заглушення
У вокальній педагогіці — фоніатричний лікувальний метод, який полягає в позбавленні хворого співака можливості чути власний голос за допомогою спеціального пристрою — коректофону, винайденого київським лікарем — фоніатром І.Я.Деражне. Ефект зумовлений тим, що через З. порушуються хибні зв’язки голосових і слухових відчуттів та відновлюється природний механізм голосоутворення.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заглушення — заглу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заглушення — -я, с. Дія за знач. заглушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заглушення — ЗАГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. заглуши́ти. Перевага густих культур дуба перед рядовими полягає в тому, що в загущеному стані дубки добре протистоять бур’янам і заглушенню супутніми породами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 288). Словник української мови в 11 томах