заглушення

У вокальній педагогіці — фоніатричний лікувальний метод, який полягає в позбавленні хворого співака можливості чути власний голос за допомогою спеціального пристрою — коректофону, винайденого київським лікарем — фоніатром І.Я.Деражне. Ефект зумовлений тим, що через З. порушуються хибні зв’язки голосових і слухових відчуттів та відновлюється природний механізм голосоутворення.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заглушення — заглу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заглушення — -я, с. Дія за знач. заглушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заглушення — ЗАГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. заглуши́ти. Перевага густих культур дуба перед рядовими полягає в тому, що в загущеному стані дубки добре протистоять бур’янам і заглушенню супутніми породами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 288). Словник української мови в 11 томах